Suchergebnisse

The Problem setting. General globalization processes on the European continent and the aggressive actions of individual States caused a radical revision of the system of ensuring national security of Ukraine, which transformed in the direction of Euro-Atlantic integration. Dramatic geopolitical changes of the last decade, the military-political confrontation with the Russian Federation radically transformed the whole organization of international relations established after the Second world war. Therefore, the problem of ensuring national security is our country in modern conditions a special, unprecedented, value. Recent research and publications analysis. The availability of scientific publications allows us to conclude that the research of the designated problems is carried out mainly within the framework of political and economic science. Attempts holistic philosophical understanding of the nature and determinants of the direction of development of Ukrainian society in the Euro-Atlantic area are insufficient. Paper objective. The purpose of this article is to attempt a philosophical understanding of the need for Euro-Atlantic integration of Ukraine in the context of ensuring its national security. Paper main body. Ukraine is becoming a more active player in international relations due to its geopolitical position. Modern Ukraine plays an extremely important role in the development of political and economic cooperation on the European continent and in adjacent areas, providing in conditions of extreme military and information aggressive activity of Russia regional stability and security. For Ukraine, the issue of Euro-Atlantic choice is not rhetorical. History cites many vivid examples that clearly demonstrate that their historical-cultural and mental sources Ukraine has always belonged to the transatlantic space. In the foreign policy priorities of our state, this selection occupies a special place. The modern foreign political course of Ukraine for Euro-Atlantic integration implies the desire to become part ...

It is shown that information, freedom, justice and law are in a close dialectical relationship. It is substantiated that in the process of realizing freedom, a person inevitably makes a choice between possible actions, and bases it on previously received information. It is concluded that informational freedom refers to the entire information and communication sphere in general and does not exhaust its meaning in freedom of speech and the right to information, but also includes many other aspects.

The article deals with the emergence and development of the theory of geographical determinism, as well as the essence of the main concepts of geographical determinism of the classical post-classical period. The theoretical foundations of geopolitics and the views of its main representatives are analyzed. It is stated that geographical determinism as a conceptual methodological approach does not become obsolete as society develops, but is modernized and modified. The features of modern geographical determinism (neodeterminism) are determined and some of its directions are considered: the concept of sustainable development, the concept of green energy, geographical ethics.

The article is devoted to consideration and philosophical research of problem of informative war in media space. Informative war is examined as difficult technology of social manipulation which is carried out by MASS-MEDIA. It will be that such modern informative war is the multifaceted enough and multilevel phenomenon. The informative context of russian aggression against Ukraine is analyzed and grounded his unprecedentedness on scale of opposition, informative accompaniment and by the level of produced content of different quality, value and setting. The basic methods of distribution of destabilizing information, which diffuses pessimism, fear and passivity, disappointment for those or other leaders, political guidance of the state etc. are analyzed.

The article attempts to highlight the conceptual aspects of the integration processes of law and information in the process of formation of the information society. It is emphasized that the structural elements of the information model have an independent categorical legal significance. As a category of law, information reflects the signs of life situations in their specific images, which gives it legal significance. It is substantiated that the interdependence, development and integration of information and law as social phenomena has led to the active influence of information and related structures on the legal system, which has led to the knowledge of new patterns in the development of jurisprudence. In turn, it is demonstrated that the legal system is no less active in responding to modern information realities through internal reflection and self-development towards ensuring law and order in the information sphere.

The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.

The purpose of this work is to identify the main theoretical and methodological approaches to understanding the legal culture of the domestic society in modern conditions and to show its correlation with processes of building the democratic Ukrainian state. The methodology of research is a combination of general scientific and philosophical-legal methods, approaches and principles. Thus, the method of philosophical-legal reflection contributed to rethinking the latest experience of domestic nation-building and determining the role and place of legal culture in it. The structural-functional approach has become the basis for understanding the trends and problems in building a democratic state in Ukraine and the formation of an activist type of the legal culture in the national society. The scientific novelty of this work is the comprehensive disclosure of the interaction of nation-building processes and the establishment of the democratic legal culture in Ukraine. The study emphasizes that values of the legal culture of domestic society are actualized during nation-building and, vice versa, the democratic progress of our country contributes to the formation of legal knowledge, legal skills, positive legal stereotypes in public sense of justice. Conclusions. The development of the Ukrainian state is in dialectical unity with the development of the legal culture of the domestic society. A democratic state as an institution for the realization of democracy requires the existence of an activist legal culture of a democratic kind in the subjects of social relations. To date, Ukrainian citizens have gained a real opportunity to increase their influence on making decisions at the level of local self-government through the implementation of the reform of power decentralization. Such structural changes in the organization of power objectively contribute to the development of the legal culture of subsidiarity, which involves the rational distribution of powers and resources between central and local government, more active and responsible attitude of citizens towards socially significant issues. At the same time, the development of the legal culture and democratic progress of our state are hampered by the ineffectiveness of the judiciary and the law-enforcement system, confusion in legislative norms and regulations, corruption of state officials, the lack of legal education for young people, the influence of criminality on business and politics, the peculiarities of the mentality and the historical past of our people, etc. ; Цель работы − определить основные теоретико-методологические подходы к пониманию правовой культуры отечественного социума в современных условиях и показать ее коррелятивность с процессами развития демократического Украинского государства. Методология исследования составляет сочетание общенаучных и философско-правовых методов, подходов и принципов. Так, метод философско-правовой рефлексии способствовал переосмыслению новейшего опыта отечественного государственного строительства и определению роли и места в нем правовой культуры. Структурно-функциональный подход стал основой для понимания тенденций и проблем в развитии демократического государства в Украине и становления в отечественном социуме правовой культуры активистского типа. Научная новизна работы заключается в комплексном раскрытии взаимодействия процессов государственного строительства и становления демократической правовой культуры в Украине. В исследовании отмечается, что ценности правовой культуры отечественного общества актуализируются во время государственного строительства и наоборот демократический процесс в нашей стране способствует формированию правовых знаний, правовых навыков, позитивных правовых стереотипов в общественном правосознании. Выводы. Развитие Украинского государства находится в диалектическом единстве с развитием правовой культуры отечественного социума. Демократическое государство как институт воплощения народовластия предполагает наличие у субъектов общественных отношений активистской правовой культуры демократического толка. На сегодняшний день, украинские граждане получили реальную возможность усиления влияния на принятие решений на уровне местного самоуправления благодаря осуществлению реформы децентрализации власти. Такие структурные изменения организации власти на местах объективно способствуют развитию правовой культуры субсидиарности, которая предусматривает рациональное распределение полномочий и ресурсов между центральными и местными органами управления, более активной и ответственной позиции граждан по общественно-значимым проблемам. Вместе с тем, развитие правовой культуры и демократический процесс в нашем государстве тормозятся неэффективностью судебной власти и правоохранительной системы, путаницей в законодательных нормах и подзаконных актах, коррумпированностью государственных чиновников, отсутствием системы правового воспитания молодежи, влиянием криминалитета на бизнес и политику, особенностями менталитета и исторического прошлого нашего народа и т.д. ; Мета роботи − визначити основні теоретико-методологічні підходи до розуміння правової культури вітчизняного соціуму у сучасних умовах й показати її корелятивність з процесами розбудови демократичної Української держави. Методологія дослідження становить поєднання загальнонаукових та філософсько-правових методів, підходів й принципів. Так, метод філософсько-правової рефлексії сприяв переосмисленню новітнього досвіду вітчизняного державотворення та визначенню ролі й місця в ньому правової культури. Структурно-функціональний підхід став підґрунтям для розуміння тенденцій та проблем у розбудові демократичної держави в Україні й становлення у вітчизняному соціумі правової культури активістського типу. Наукова новизна роботи полягає у комплексному розкритті взаємодії державотворчих процесів та становленні демократичної правової культури в Україні. У дослідженні наголошується на тому, що цінності правової культури вітчизняного суспільства актуалізуються під час державотворення й навпаки демократичний поступ нашої країни сприяє формуванню правових знань, правових навичок, позитивних правових стереотипів у суспільній правосвідомості. Висновки. Розбудова Української держави знаходиться у діалектичній єдності з розвитком правової культури вітчизняного соціуму. Демократична держава як інститут втілення народовладдя передбачає наявність у суб᾽єктів суспільних відносин активістської правової культури демократичного ґатунку. На сьогоднішній день, українські громадяни отримали реальну можливість посилення впливу на прийняття рішень на рівні місцевого самоврядування завдяки здійсненню реформи децентралізації влади. Такі структурні зміни організації влади на місцях об᾽єктивно сприяють розвитку правової культури субсидіарності, яка передбачає раціональний розподіл повноважень та ресурсів між центральними й місцевими органами управління, більш активній та відповідальній позиції громадян щодо суспільноважливих проблем. Разом з тим, розвиток правової культури та демократичний поступ нашої держави гальмуються неефективністю судової влади та правоохоронної системи, плутаниною у законодавчих нормах й підзаконних актах, корумпованістю державних чиновників, відсутністю системи правового виховання молоді, впливом криміналітету на бізнес й політику, особливостями менталітету та історичного минулого нашого народу тощо.

Мета роботи − дослідити в теоретичному та практичному аспектах особливості становлення правової держави в сучасній Україні. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, аналогія та ін.), філософських (діалектичний, герменевтичний) та спеціально-юридичних (нормативно-аналітичний, порівняльно-правовий) методів. Наукова новизна роботи полягає у системному розкритті інституційних та неінституційних чинників розбудови правової держави в Україні, виокремленні проблемних питань, що виникають на сучасному етапі вітчизняного державотворення. Висновки. Науковий дискурс з приводу особливостей реалізації сутнісних ознак правової держави в сучасній Україні розгортається за такими напрямами: забезпечення якісної діяльності судових та правоохоронних органів, чіткий розподіл повноважень між гілками влади та її структурами (уникнення дублювання, подвійного підпорядкування), реальне забезпечення прав і свобод громадян, підвищення рівня законотворчої роботи в українському парламенті, дотримання принципів правової держави в усіх сферах суспільного життя тощо. Загалом можна констатувати, що в сучасній Україні правова держава лише народжується, а виконання принципів її функціонування у вітчизняних правовідносинах ще не набуло системного характеру. Розвиток інститутів правової держави є невід'ємним складником усієї владної системи в країні. Саме тому є необхідність у реформуванні судової гілки влади, правоохоронних органів, процедур законотворення з урахуванням кращих закордонних зразків. Одним зі шляхів покращення якості законотворчої роботи є створення в Україні двопалатного парламенту, який має забезпечити більш ретельний розгляд законопроектів, представництво регіонів, слугуватиме полем знаходження компромісу щодо стратегічних напрямів розвитку країни. Як показує досвід країн зі сталими демократичними традиціями, для розбудови правової держави недостатньо прийняття якісних законів – важливе їх сприйняття і виконання всіма суб᾽єктами соціальних відносин, які мають розвинену правосвідомість та правову культуру демократичного ґатунку. Для підвищення рівня правосвідомості та правової культури українських громадян ми пропонуємо створити систему правового виховання, яка б підтримувалася державою та громадянським суспільством. У правовій політиці країни варто передбачити низку послідовних кроків для забезпечення правовиховної роботи. ; The purpose of the article is to investigate in theoretical and practical aspects of the peculiarities of the formation of the rule of law in modern Ukraine. The methodology is based on a complex combination of general scientific (analysis, synthesis, analogy, etc.), philosophical (dialectical, hermeneutical) and special legal (regulatory and analytical, comparative legal) methods. The scientific novelty of the work lies in the systemic disclosure of institutional and non-institutional factors for the development of the rule of law in Ukraine, highlighting the problematic issues that arise at the present stage of national state-building. Conclusions. The scientific discourse about the features of the realization of the essential features of the rule of law in modern Ukraine unfolds in the following areas - ensuring quality of judicial and law enforcement activities, clear separation of powers between the branches of government and its structures (in order to avoid duplication, dual subordination), raising the level of legislative work in the Ukrainian Parliament, adherence to the principles of the rule of law in all areas of public life no and so on. Generally, it can be stated that in modern Ukraine the rule of law is only being born, and the compliance with the principles of its functioning in domestic legal relations is not yet systemic. The development of the institutions of the rule of law is an integral part of the entire political system in the country. That is why there is a need to reform the judicial branch of the government, law enforcement agencies, lawmaking procedures, taking into account the best foreign examples. One of the ways to improve the quality of legislative work is the creation of bicameral parliament in Ukraine, which should ensure more thorough consideration of the draft laws, representation of the regions, and which will serve as a forum for finding a compromise on the strategic directions of the country's development. As the experience of the countries with stable democratic traditions shows, for the development of the rule of law, it is not enough to adopt quality laws; important is their perception and implementation by all subjects of social relations, which have a developed legal awareness and legal culture of democratic quality. To raise the level of legal recognition and legal culture of Ukrainian citizens, we propose to create a system of legal education and upbringing that would be supported by the state and civil society. To ensure legal education and upbringing legal policy of the country, a number of consecutive steps should be foreseen. ; Цель работы − исследовать в теоретическом и практическом аспектах особенности становления правового государства в современной Украине. Методология исследования базируется на комплексном сочетании общенаучных (анализ, синтез, аналогия и др.), философских (диалектический, герменевтический) и специально-юридических (нормативно-аналитический, сравнительно-правовой) методов. Научная новизна работы заключается в системном раскрытии институциональных и неинституциональных факторов развития правового государства в Украине, выделении проблемных вопросов, возникающих на современном этапе отечественного государственного строительства. Выводы. Научный дискурс об особенностях реализации сущностных признаков правового государства в современной Украине разворачивается по следующим направлениям − обеспечение качественной деятельности судебных и правоохранительных органов, четкое распределение полномочий между ветвями власти и ее структурами (во избежание дублирования, двойного подчинения), реальное обеспечение прав и свобод граждан, повышение уровня законотворческой работы в украинском парламенте, соблюдение принципов правового государства во всех сферах общественной жизни и пр. В целом можно констатировать, что в современной Украине правовое государство только зарождается, а соблюдение принципов его функционирования в отечественных правоотношениях еще не имеет системного характера. Развитие институтов правового государства является неотъемлемой составляющей всей политической системы в стране. Именно поэтому есть необходимость в реформировании судебной ветви власти, правоохранительных органов, процедур законотворчества с учетом лучших зарубежных образцов. Одним из путей улучшения качества законотворческой работы является создание в Украине двухпалатного парламента, который должен обеспечить более тщательное рассмотрение законопроектов, представительство регионов, будет служить полем нахождения компромисса относительно стратегических направлений развития страны. Как показывает опыт стран с устойчивыми демократическими традициями, для развития правового государства недостаточно принятия качественных законов – важно их восприятие и исполнение всеми субъектами социальных отношений, которые имеют развитое правосознание и правовую культуру демократического толка. Для повышения уровня правосознания и правовой культуры украинских граждан мы предлагаем создать систему правового воспитания, которая бы поддерживалась государством и гражданским обществом. В правовой политике страны следует предусмотреть ряд последовательных шагов по обеспечению правовоспитательной работы.

Problem setting. Although modern humanity has proclaimed the universality of human dignity and desperately upholds this value, which is fully in harmony with freedom, equality andfraternity, the truth is that in reality it has not yet been able to go beyond the status of a citizen of the nation state in its legal and political conventions. . In this sense, a very important issue is the representation of the real situation around the categories of «universal citizenship», «human rights» and «globalization» in the midst of the geopolitical conflict in Latin America caused by the persecution of 21st century socialism. Paper objective. This critical essay aims to discuss the real significance of such political and legal categories as «universal citizenship», «human rights» and «globalization» in the midst of the geopolitical conflict that led to the persecution of 21st century socialism in Latin America. Methodology. The methodologicalfield of the research uses documentary observation and dialectical hermeneutics, which help to compare and reconcile categories with different semantic contexts to reconstruct their true meaning. The technique of writing this research was the methodological procedure of the hermeneutic circle, which is a sequential analysis of numerous written documentary sources, combined in a kind of dialogic context with hidden messages that can be read between the lines, as well as interpretive theories and critical thinking. Paper main body. There is much in common between the contemporary political and philosophical programs of the Western cultural space, ofwhich Latin Americans are a part, and the ideas of universal citizenship, globalization, and human rights in a spirit of deep militant universalism that function fully today not only as abstract theories at the disposal of peoples and nations who continue to work to improve their living conditions and strengthen their freedom to exist and act in a better world. As for the tradition of human rights as a modern expression of natural law, it ...

The article substantiates that the modern social system, the dynamism and specificity of which are due to the intensive development of information technology and network communications, has dramatically changed the nature of conflict resolution and warfare. It is shown that, in essence, network warfare is reduced to a special form of conflict, when their participants use network forms of organization, doctrine, strategy and technology that are best adapted to the current stage of development of the information society. It turns out that one of the goals of the impact of network wars on society is the destruction of the meaning unity of the world and man, in connection with which the basic values ​​of the people and the state, national, religious and cultural identity are destroyed. The dialectical interrelation of network wars with information and information-psychological wars is shown.

The article is devoted to the analysis of socio-cultural and institutional-legal features of the development of the rule of law state in Ukraine. It is noted that the development of the rule of law state in Ukraine involves the interaction of several socio-cultural, ideological and institutional-legal aspects, the implementation of which at present is burdened with various difficulties of an objective and subjective nature. In particular, the most significant problems that need to be addressed immediately are optimization of the Ukrainian government system and improvement of the quality of law-making, increasing the level of professionalism and civil liability of officials of all levels, overcoming imbalance in government and effective legal support of this process, implementation of the principles of the rule of law state taking into account the European tradition of democratic governance.

El artículo está dedicado a los problemas de influencia mutua de la cultura jurídica de la población y los procesos de construcción del estado en la Ucrania moderna. Se confirma la idea de que el Estado democrático como institución que es la encarnación de la democracia presupone la presencia de una cultura jurídica activista en los temas de las relaciones públicas. Al mismo tiempo, la formación de la cultura jurídica y los procesos de construcción del estado se ven obstaculizados por la ineficiencia del sistema judicial y de aplicación de la ley, la corrupción de los funcionarios estatales, la falta de un sistema de educación jurídica para los jóvenes, las peculiaridades de La mentalidad y el pasado histórico de nuestra gente, etc. ; The article is devoted to problems of mutual influence of the legal culture of the population and state-building processes in modern Ukraine. The idea is substantiated that the democratic state as an institution which is the embodiment of democracy presupposes the presence of an activist legal culture in the subjects of public relations. At the same time, the formation of legal culture and state-building processes are hampered by the inefficiency of the judiciary and the law enforcement system, the corruption of state officials, the lack of a system of legal education for young people, the peculiarities of the mentality and historical past of our people, etc.

El artículo está dedicado a los problemas de influencia mutua de la cultura jurídica de la población y los procesos de construcción del estado en la Ucrania moderna. Se confirma la idea de que el Estado democrático como institución que es la encarnación de la democracia presupone la presencia de una cultura jurídica activista en los temas de las relaciones públicas. Al mismo tiempo, la formación de la cultura jurídica y los procesos de construcción del estado se ven obstaculizados por la ineficiencia del sistema judicial y de aplicación de la ley, la corrupción de los funcionarios estatales, la falta de un sistema de educación jurídica para los jóvenes, las peculiaridades de La mentalidad y el pasado histórico de nuestra gente, etc.